- улюбити
- -люблю, -биш, Пр.Покохати, полюбити собі когось. Улюбив єм си тото дівча.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
улюбити — див. улюбляти … Український тлумачний словник
улюбити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
влюбити — влюби/тися, влю/бливий, влю/бливість, влюбля/ти, влюбля/тися, вляга/ння, вляга/ти, вляга/тися, влягти/ся, вля/пати, вля/патися див. улюбити, улюбитися і т. д … Український тлумачний словник
улюблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до улюбити. 2) у знач. прикм. Який викликає почуття любові, користується любов ю. || Якому віддають перевагу, який подобається більше, ніж інші. 3) у знач. ім. улю/блений, ного, ч., рідко. Той, кого дуже люблять;… … Український тлумачний словник